Поиск
Lada Engineering

Lada Engineering

Подписчики: 26 подписчиков
ID: 184409881

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club184409881

Описание

здесь будет коллекция видео про тюнинг автомобилей ваз и про гонки на них

Магазин хорошего настроения ЮЛА (пряжа, фурнитура) в Ханты-Мансийске. Если Вы любите рукодельничать, то Вам - на эту страничку! От покупки пряжи , игл, спиц, канвы,бубенцов,...,...,...,- поднимается настроение!

Магазин хорошего настроения "ЮЛА" (пряжа, фурнитура) в Ханты-Мансийске

Техподдержка проекта онлайн | Быкова Виолетта. Привет, меня зовут Виолетта, и я универсальный помощник для вашего проекта: помогу с техническими настройками, визуалом и текстами.
-Прошла обучение в школе удаленных профессий Ruprofession и навыкам работы с нейросетями
-Уверена, что в работе мелочей не бывает
-Люблю творческий подход в решении задач
Для комплексной работы обладаю навыками:
-Создаю дизайн, оформляю соц.сети (Figma, Canva, Supa)
-Знаю и владею всеми возможностями нейросетей
-Настрою чат-ботов (BotHelp)
-Оформлю ваш курс на GetCourse
-Напишу тексты для сообщества ВК, каналов в ТГ, рассылок
-Соберу сайт на Tilda
[https://vk.me/technical_specialist_bykova|Напиши мне, и мы вместе поработаем над оформлением и настройкой проекта]

Техподдержка проекта онлайн | Быкова Виолетта

Le mélancolique. Безумье, скаредность, и алчность, и разврат
И душу нам гнетут, и тело разъедают;
Нас угрызения, как пытка, услаждают,
Как насекомые, и жалят и язвят.
Упорен в нас порок, раскаянье - притворно;
За все сторицею себе воздать спеша,
Опять путем греха, смеясь, скользит душа,
Слезами трусости омыв свой путь позорный.
И Демон Трисмегист, баюкая мечту,
На мягком ложе зла наш разум усыпляет;
Он волю, золото души, испепеляет,
И, как столбы паров, бросает в пустоту;
Сам Дьявол нас влечет сетями преступленья
И, смело шествуя среди зловонной тьмы,
Мы к Аду близимся, но даже в бездне мы
Без дрожи ужаса хватаем наслажденья;
Как грудь, поблекшую от грязных ласк, грызет
В вертепе нищенском иной гуляка праздный,
Мы новых сладостей и новой тайны грязной
Ища, сжимаем плоть, как перезрелый плод;
У нас в мозгу кишит рой демонов безумный.
Как бесконечный клуб змеящихся червей;
Вдохнет ли воздух грудь - уж Смерть клокочет в ней
Вливаясь в легкие струей незримо-шумной.
До сей поры кинжал, огонь и горький яд
Еще не вывели багрового узора;
Как по канве, по дням бессилья и позора,
Наш дух растлением до сей поры объят!
Средь чудищ лающих, рыкающих, свистящих
Средь обезьян, пантер, голодных псов и змей,
Средь хищных коршунов, в зверинце всех страстей
Одно ужасней всех: в нем жестов нет грозящих
Нет криков яростных, но странно слиты в нем
Все исступления, безумства, искушенья;
Оно весь мир отдаст, смеясь, на разрушенье.
Оно поглотит мир одним своим зевком!
То - Скука! - облаком своей houka* одета
Она, тоскуя, ждет, чтоб эшафот возник.
Скажи, читатель-лжец, мой брат и мой двойник
Ты знал чудовище утонченное это?!

Le mélancolique

Барахолка товаров для рукоделия. В каждом из нас есть маленький Плюшкин, который запасается нужными и полезными вещами для своего творчества (канва, пряжа, наборы, фетр, краски, пяльцы, мулине, глина, пластика, материалы для декупажа и многое многое другое). Но порой необходимость в каких-то материалах или предметах отпадает. В магазин рукоделия на реализацию подобный товар не сдать. И что же делать?
Предлагаю объединиться и продать (обменять), что-то не нужное на нужное. Освободим место для новых, полезных и приятных нам вещей?
И почему бы не использовать данную группу для продажи своих произведений ручной работы? Лишняя площадка не помешает, не правда ли?

Барахолка товаров для рукоделия

ГІМН ОЧЕРЕТЯНИХ ХЛОПЧИКІВ. В березні 2011 року вийшла збірка придніпровської поезії «Гімн очеретяних хлопчиків», що об’єднала під однією обкладинкою вісьмох авторів з двох сусідніх міст: Запоріжжя (Олесь Барліг, Сана Праєдгарденссон, Юрій Ганошенко, Тетяна Скрипченко) і Дніпропетровськ (Станіслав Бєльський, Максим Бородін, Інна Завгородня, Андрій Селімов).
Книга репрезентує спектр літературних традицій, що утворюють між творчістю авторів найдивовижніші зв’язки. Скажімо, дніпропетровці – Бородін, Селімов і Бєльський вписуються в спільну канву поезії парадоксу, деконструкції звичної картини світу, в якій народжується нові, непроявлені, ледь не трансцендентні причинно-наслідкові зв’язки. Безумовно, в цьому близька для них запоріжанка Тетяна Скрипченко. Витоки її стилю варто шукати в традиціях непідцензурної російській поезії (зокрема, постконцептуалізму) і американської поезії другої половини 20-го століття. Разом з тим певну спорідненість красного письменства знаходимо у Юрія Ганошенка і Інни Завгородньої, що асоціюється з поміжів’ям львівської поетичної школи та поезією станіславського феномену. І зовсім відмінні за своїм стилем подружжя Олесь Барліг і Сана Праєдгарденссон. Сана – симпатик неомодерністської, декадентської поезії, вкоріненої в реалії європейського й американського контекстів. Олесь – представник покоління так званих «двотисячників» в сучасній українській літературі. Його вірші можна поділити на дві групи: трансформація поетичних практик дев'яностників, в якій зникає пафос декларації. Й відсторонена, дистанційна фіксація дійсності з вибудовуванням ланцюжків між різними за своїм походженням культурними кодами.
Важливим є й те, що книжка присвячена двом Володимирам – Селіванову й Кльону – літераторам, які пішли з життя. Обидва вони були не тільки поетами, а й акумуляторами літературного життя навколо себе. Символічно, що Влад Кльон народився в Запорізькій області й помер в Дніпропетровську, а Володимир Селіванов за півроку дзеркально відобразив в цьому його долю, народившись в Дніпропетровській області й померши в Запоріжжі.
Відкритою для читацьких інтерпретацій залишається назва збірки, що за словами з одного з упорядників книги Станіслава Бєльського, «була інтуїтивно обраною з багатьох варіантів». Вона відсилає до однойменного вірша Олеся Барліга й наголошує на певній нелегальності та ненормативності поезії авторів для загальної пострадянської «очеретяної» (провінційної) літератури, хворої на анахронічні фантомні болі.
Все це підсумовує анотація до книги:
«У радянські часи існував проект по об’єднанню двох міст – Дніпропетровська й Запоріжжя – у величезний мегаполіс, рівний за розмірами з Нью-Йорком або Токіо. Ті часи пішли в небуття, залишивши кожного з нас віч-на-віч із неясним майбутнім. Ця книга присвячена двом поетам, що пішли від нас, для яких ці міста були рідними, вони є першою цеглиною в новій картині світу, тендітним містком над ревучим ХХІ століттям. Не випадково авторів у цієї книги рівно 8, а не 7,5, або 8,2. Це символічно. Якщо покласти цю книгу на бік, вийде нескінченність – нескінченність поезії й споглядання. Якщо прочитати цю книгу, все стане зрозумілим – навіть те, що неможливо зрозуміти»

ГІМН ОЧЕРЕТЯНИХ ХЛОПЧИКІВ