Поиск
Детский сад №15 Радость г.Саров группа №10

Детский сад №15 Радость г.Саров группа №10

Подписчики: 18 подписчиков
ID: 155562204

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

закрытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club155562204

LeBron James. Лебро́н Рэ́ймон Джеймс (англ. LeBron Raymone James; 30 декабря 1984, Акрон, Огайо) — американский профессиональный баскетболист, выступающий за команду Национальной баскетбольной ассоциации «Майами Хит». Чемпион Олимпийских игр 2008 года. Играет на позиции лёгкого форварда под номером 6.
С ранних школьных лет Джеймс был объектом постоянного внимания американских СМИ, превозносивших его, как будущую звезду НБА. В 2003 году он был выбран на драфте НБА под номером 1 командой «Кливленд Кавальерс». Джеймсу было на тот момент 18 лет, и он стал вторым игроком в истории ассоциации, которого сразу после школы выбирали на драфте под первым номером. Детство ЛеБрона прошло в постоянных разъездах с места на место, что очень мешало ему учиться в школе и заводить друзей. Единственное, что было всегда с юным Джеймсом, — это баскетбол, пристрастие к которому, равно как и к американскому футболу, проявилось довольно рано. Впоследствии, футбольный тренер ЛеБрона Фрэнк Уокер приютил своего подопечного у себя дома, тем самым, завершив его бесконечные переезды и пропуски школы. ЛеБрон подружился с сыном Уокера, Фрэнки младшим, и с другими ребятами, которые обожали баскетбол: Сайэном Коттоном, Дрю Джойсем, Уилли МакГи и Ромео Трэвисем. Все вместе они сделали свою школьную команду одной из лучших в штате. Сам ЛеБрон был на голову выше своих партнеров, как в прямом, так и в переносном смысле. К восьмому классу он вырос до 185 см, мог играть на всех пяти позициях и, по словам своего тренера, обладал баскетбольным шестым чувством. Не прошло и года, как команда ЛеБрона вышла в финал национального чемпионата среди восьмиклассников. Именно тогда впервые заговорили о Джеймсе как о будущей звезде баскетбола. Леброн стал полноценной звездой в команде Akron St.Vincent — St.Mary, откуда и был отдрафтован в НБА. Постепенно он стал настолько популярным, что его матчи в юниорской команде даже показывали по национальному телевидению. С ним однажды произошла интересная история — тренируясь в зале, он во время очередного слэм-данка сломал кольцо и упал вместе с ним на паркет. Видя, что кольцо поломано, к нему ринулся директор школы, в зале которой тренировался Джеймс, и попытался забрать кольцо. Директор понял, что кольцо, поломанное самим Леброном — это огромные деньги. То же самое подумал и отец вундеркинда и бросился к кольцу с другой стороны. Директор школы после долгих пререканий уступил кольцо отцу Леброна только за шесть мячей, подписанных звездой

Танцевальный коллектив Созвездие. Мадам , тяните ножку выше .
Вот так , мадам - наверх , наверх .
И - фуэте , мадам . В Париже
Вы будете иметь успех .
Ладонью плавно очертите
красивый абрис , кружева .
Мадам , улыбочку храните .
И - выше , выше - голова .
Теперь - пуанты . Знаю - больно .
Но постарайтесь . Ах , пардон .
Теперь - прыжок - легко , фривольно ,
с подачей прошлых примадонн .
Не хмурьте брови . Осторожно .
Не загоняйтесь до конца .
Нет , с Вами , право , невозможно .
На Вас сегодня нет лица .
Расправьте плечи , локти , кисти ,
колени , пальчики . Алле ...
И , наконец , поправьте мысли
в своей напрасной голове .
Танцуйте , удивляйте , жгите .
Дробите ножками паркет .
Но похвалы моей не ждите .
Я - не художник . Не поэт .
Ну что ж , тихонечко поплачьте ,
и всё сначала - пам - па - рам ...
Смотритесь в зеркало почаще ,
и - улыбайтесь же , мадам !
Следим за расцветанием танцевального коллектива Созвездие

Танцевальный коллектив "Созвездие"

FutBasket. Всем привет
В этом паблике я хочу собрать всех любителей футбола и баскетбола, ведь нас так много. Это единственная группа в вк где объединены эти два великолепных вида спорта. В альбомы группы вы можете размещать свои фотографии с поля или паркета, а так же видео где вы творите красоту с мячом.

▲Всё получится,только верь...▲. Однажды девчонки пригласили меня на девичник! Я пообещала мужу, что в двенадцать буду как штык.
Шампанское было восхитительное и время пролетело как то незаметно. Приехав домой пьяная в хлам, я тихонько открыла входную дверь и кукушка в настенных часах прокуковала ровно 4 раза. Я не растерявшись, голосом кукушки прокуковала еще 8 раз, и удивляясь своей сообразительности и смекалке, пошла спать.
На следующий день за завтраком муж спросил меня во сколько я вернулась. Ответив ему невозмутимым голосом, что ровно в 12, я уточнила, что когда зашла, кукушка прокуковала 12 раз.
- Да, я слышал - сказал муж.
Я подумала, вот замечательно, пронесло. Но помолчав минуту он продолжил:
- Знаешь, дорогая, нам надо менять эту кукушку в часах
- Почему? - спросила я.
Муж продолжил:
- Знаешь, вчера, когда ты вернулась, она прокуковала 4 раза. Потом сказала: Вот бл%дь. Прокуковала еще 4 раза, потом сморкнулась, прокуковала еще 2 раза, ехидно похихикала и прокуковав оставшиеся 2 раза, наступила на кота и %бнулась на паркет...

▲Всё получится,только верь...▲

Тернопільська ЗОШ №14 ім. Б.Лепкого. Історія Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №14 імені Богдана Лепкого Тернопільської міської ради
Історію творять самі люди. Доля об’єднує життєві шляхи людей, які разом пишуть, сторінка за сторінкою історію свого колективу, села, містечка, міста і цілої держави.
Щороку, в перший вересневий день, школа вітає нас буйноцвіттям жовтогарячих чорнобривців і нагіток, різнобарвних мальв і айстр, які наче на батьківському подвір’ї квітнуть цілу осінь. “РОЗУМ,СИЛУ І КРАСУ – РІДНІЙ УКРАЇНІ“ – такими словами зустрічає нас рідна школа, які написані на її фронтоні. А біля входу у школу на мозаїчному панно, зображена мати, що ніжно обнімаючи дітей, розкриває перед ними велику книгу життя, книгу історії. І ось ми у вестибюлі школи – великому і світлому. Тут біля барельєфного зображення Тараса Шевченка, в обрамленні вишитих рушників читаємо його слова: “УЧІТЕСЯ, БРАТИ МОЇ, ДУМАЙТЕ, ЧИТАЙТЕ…“.
Ми потрапляємо у світ, який хоч і обмежений строгими геометричними об’ємами і квадратними метрами, визначеними єдиними архітектурно-будівельними нормами, є безмежним. Тут і чарівна дитяча казка, і зоокуточок, де зібрані чучела представників фауни рідного Поділля, і виставка робіт декоративно-прикладного мистецтва та роботи юних художників,і два музеї, безліч навчальних кабінетів та інших чудових куточків школи. Але коридорами і кабінетами школи ми помандруємо пізніше.
А починалося все ще у 1967 – 1969 роках. В цей період відбулося дві події, які мале безпосереднє відношення до заснування школи № 14. У 1967 році у Тернопільську школу-інтернат №1 був переведений на посаду директора із м. Збаража Складанюк Микола Васильович. Завдяки йому і педколективу школа- інтернат зайняла одне з кращих місць в місті. У 1969 році із м. Кременця у Тернопіль переводять педагогічний інститут, якому після переводу школи-інтернату в інше місто, було передано це приміщення. У цьому ж році на новому житловому масиві міста, що отримав назву “Східний”
побудували нову школу, школу під номером 14, куди і переводять директора і педагогічний колектив школи-інтернату №1. Приміщення школи було збудоване за 7 місяців з великими недоробками. В такому приміщенні неможливо було працювати, а тим більше навчати дітей. І педколектив, на чолі з працьовитим директором, та батьки учнів, а учнів було тоді близько 800, вирішили ліквідувати недоробки будівельників самі, бо ніхто більше не допоміг би. Опоряджувальні роботи в середині приміщення виконували самі напротязі одного року. Зробили оздоблення стін, підлогу покрили паркетом. За рік школа вже приймала делегації іноземних навчальних закладів. Згодом виникла ще одна проблема: перед школою зробили величезну яму, землю з якої вивозили для будівництва дороги по вул. Слівенська. Цю яму використали під будівництво спортивного комплексу школи.
Спортивний комплекс школи включив в себе футбольне поле 90х50 метрів, 9 стрибкових ям, сектори для метань, ігрові майданчики, багато додаткових пристроїв, металевих конструкцій з жердинами й сходинами, 8 перекладин, гімнастичну стінку, 8 бігових доріжок по прямій, 6 – по колу тощо. Будували не одразу – два роки пішло на зведення цього красеня. Зате все робили своїми руками. Вчитель фізкультури Тернопільської середньої школи №14 Олександр Павлович Герасименко головним на своїх уроках вважав повнісіньку зайнятість кожного учня, а для цього потрібні умови. От і розробив він нетиповий проект стадіону, де б усім одразу знайшлося завдання. Семеро дівчат з 14-ї входило до збірної області з баскетболу(Л.Мудра, О.Пономарьова, Т.Міцкевич та інші). Загалом у шкільних спортивних секціях і ДЮСШ займалося 620 учнів. В 14-й школі чудовий спортзал, поділений на ігрові майданчики, пофарбовані в різні кольори. Тут, як і на стадіоні, численне нестандартне обладнання, додаткові канати, навісні перекладини. За підсумками огляду-конкурсу будівництва, реконструкції й благоустрою шкільних спортбаз Тернопільська середня школа №14 посіла в області перше місце, а на респупліканському конкурсі – дру

Тернопільська ЗОШ №14 ім. Б.Лепкого